«Всі через це проходять
Б’є – значить любить…
Це нічого не змінить…
Мені соромно…
Я боюся…»
Домашнє насильство завжди вважалось «приватною справою» сім’ї і лише впродовж останніх 40 років про цю проблему говорять як про проблему цілого суспільства.
Насильство в сім’ї є одним з найбільших порушень конституційних прав людини – права на життя та особисту недоторканість.
Зазвичай існує широко розповсюджений міф, що насильство в родинах – це проблема тільки неблагополучних родин, і майже завжди сімейне насильство пов’язане з пияцтвом і бідністю. Однак насильство властиве для всіх соціальних груп і не залежить від економічного становища родини в цілому.
Жертвою домашнього насильства в основному стають жінки та діти.
Найстрашніше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки щодо своїх однолітків. Жорстоке ставлення до дітей визнано однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини у світі.
Батьки мають враховувати інтереси дітей, а діти відчуваючи батьківське тепло, турботу любов, відповідають взаємністю.
За даними соціологічних досліджень, 68 % жінок зазнають знущання в сім’ї, з них чверть “як правило” або “часто” потерпає від побоїв, кожна десята дівчина зазнає постійного насильства, отже насильство в сім’ї — це “будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю”.
Проблема фізичного насильства в сім`ї над жінкою характеризується гендерної спрямованістю. Жіноча стать страждає від домінування і агресії чоловіків, і таке явище зустрічається у багатьох культурах. Причому це вважається нормальним для суспільства, в якому відбуваються такі речі. У більшості випадків самі жінки – жертви побоїв навіть не думають про те, як боротися з домашнім насильством. Причинами терпінню насильства стають небажання втратити чоловіка, а разом з ним і соціальний статус, небажання ростити дітей без батька, фінансова залежність від чоловіка і багато інших.
Для того, щоб перемогти реальне зло, його треба зазнати, відкрито обговорити проблему та шукати шляхи вирішення.
Рішенням Харківської обласної ради від 23 лютого 2017 року № 413 створено комунальну установу Харківської обласної ради «Кризовий соціальний центр для жінок». До центру приймаються жінки, які перебувають у складних життєвих обставинах та/або залишилися поза сімейним оточенням, та/або зазнали насильства та потребують соціально – психологічної адоптації.
Право на прийняття до притулку мають також жінки, які не досягли повноліття, які перебувають(перебували) у зареєстрованому шлюбі; діти – у разі їх прийняття до Притулку разом з матір’ю (або особа, яка її замінює); вагітні жінки, які не досягли повноліття.
Якщо Ви та Ваші діти стали жертвою насильства в сім’ї, Ви можете звернутися за додатковою інформацією щодо направлення та влаштування до «Кризового соціального центру для жінок» до управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, за адресою: 63304, Харківська область, м. Красноград, вул.Бєльовська, 84 або за тел. (05744)73802.
Безкоштовна національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства 0800 505 335 (зі стаціонарного), 386 (з мобільного).