СИМВОЛІКА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
МІСТА, СІЛ ТА СЕЛИЩ КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ
Символіку територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району розроблено авторським колективом у складі: Муригіна Миколи Олексійовича і Фролова Костянтина Михайловича та затверджено рішенням Красноградської районної ради від № 178 від 26.10.2007 року.
СИМВОЛІКА КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ
ОПИС ВЕЛИКОГО І МАЛОГО ГЕРБІВ
![]() |
![]() |
Великий герб району |
Малий герб району |
Центральною частиною Великого герба є гербовий щит Малого герба, який вписано у стилізовану рослинну золоту мантію. Внутрішня частина мантії має поле синього кольору з 14 золотими восьмипроміневими зірками, над щитом розміщено перехрестя шабель і жезла Гермеса. В нижній частині мантія переплетена срібною стрічкою з написами: «Красноградський район», «1731» – з правої сторони (зліва від глядача), «1922» – з лівої сторони (з права від глядача). Обабіч Малого гербового щита розташовані два утримувача: з правої сторони (з ліва від глядача) – запорізький козак в одязі початку XVIII сторіччя, який лівою рукою тримає гербовий щит; з лівої сторони (з права від глядача) – козачка в одязі XVIII сторіччя, яка правою рукою утримує гербовий щит. Зображення виконано з використанням графічної комп’ютерної програми і на підставі етнографічних досліджень українських та російських науковців. Будь яке співпадіння зовнішності утримувачів гербового щита випадкове. |
Малий герб територіальних громад міста, сіл та селищКрасноградського району, відповідно до сучасних вимог, має форму іспанського щита. В центрі щита розміщено золоте рельєфне зображення Бєльовської фортеці, у відповідності до схеми 1750 року. Щит герба розділено поєднаними греческим і перевернутим вилоподібним золотим хрестом на 5 частин, з використанням трьох кольорів: зеленого, червоного та синього, де розташовані срібні (білі) стилізовані зображення: у 1-ому зеленому полі – бойової зброї; у 2-ому червоному полі – колосів пшениці; у 3-ому червоному полі – кобзи (попередниці бандури); у 4-ому зеленому полі – розкритої книги; у 5-у синьому полі – бурової вишки з лавровими гілками. Малий герб, у відповідності до сучасних вимог, вписано у золотий декоративний картуш, що увінчаний рослинною короною. |
СИМВОЛІКА ВЕЛИКОГО І МАЛОГО ГЕРБІВ
Головною фігурою гербового щита є золоте схематичне зображення Бєльовської фортеці. Поєднання вигідного ландшафтного і географічного розташування – на високому плато, захист водами річки, проходження Муравського торгового шляху, наявність лісу і розташування на кордоні степової і лісо – степової зон, мало велике значення у давні історичні часи для вибору майбутнього торговельного міста – фортеці. Невиключно, що опис про добре укріплене половецьке місто – фортецю на високому плато в Іпатіївському літопису має відношення, безпосередньо, до нашої місцевості, і князь Ігор в поході на половців спускався із Красноградського пагорбу і переходив річку Берестову.
Золота фортеця символізує історичну значимість місцевості району не тільки під час існуванні «Української оборонної лінії», а також в часи антів і кіммерійців, скіфів і сарматів, готів і гунів, у ІХ сторіччі на початку Х сторіччя в якості фортеці і торгового міста на північному кордоні Хазарського каганату, а після походу Святослава на Хазарський каганат – як фортеця на південному кордоні Київської Русі. З появою половців і втратою степових володінь Київською Руссю в якості добре укріпленого половецького міста – фортеці. В часи Золотої Орди місцеві мешканці – козаки були задіяні, як охорона кордонів татаро – монгольської імперії, і невиключне існування, в той час, на високому Красноградському плато укріпленого козацького форпосту. До кінця XVIII сторіччя територія нашого району не втрачала значення прикордонної і трактової фортеці зі змінною напрямку почергового застосування, з початку, як північний кордон Ногайського ханства, потім Війська Запорізького, і пізніше південний кордон Російської імперії.
Золотий поєднаний греческий і перевернутий вилоподібний хрест, стрічки якого поділяють гербовий щит на п’ять частин, символізують історичні торгівельні і сучасні транспортні шляхи Красноградщини.
Зображення бойової зброї уособлює символ волі і степового простору, символізує історичне і культурне багатство Красноградщини, вказують на багату історію району.
Зображення колосів пшениці – є ознакою сільськогосподарської направленості діяльностті жителів сучасної території району. З давнього часу Красноградський район славився здобутками у сільському господарстві. Сучасна Красноградщина – сільськогосподарський район, загальна площа пашні 79,1 тисяч Га. Основною спеціалізацією району є зрощування зернових та технічних культур.
Зображення кобзи – уособлює розвинуту сучасну культуру Красноградського району і культурну спадщину нашої землі, яка своїм корінням походе із далекого минулого.
Зображення розкритої книги – є ознакою значної ролі освіти в житті мешканців району, уособлює постійну турботу про зростаюче покоління. З історичних джерел відома що мешканці Українського степу, в тому числі сучасної території Красноградщини володіли письменністю та будівельними знаннями на відміну від кочівників. Перша державна школа на території району з’явилася у 1754 року
Срібне зображення бурової вишки обрамоване гілками лавру – є ознакою щедрості і багатства Красноградщини, символізує газовидобувну промисловість, як основне джерело економічного розвитку Красноградського району і добробуту його жителів. В 1966 році на території Красноградського району було відкрито газове родовище, що сприяло росту міста, збільшенню населення, розвитку економіки та промисловості району.
В якості утримувачів щита Великого герба Красноградського району використане зображення запорізького козака та козачки, які відображають місцеве населення Українського степу, в тому числі Красноградщини, своєрідний етнос, що склався на основі слов’янського племені антів під впливом племен кочівників і воїнів Київської Русі. Крім того образ запорізького козака і козачки втілює в собі українське козацтво і населення, яке приймало участь у відбудуванні фортеці та будівництві Української оборонної лінії.
Перехрестя шабель в різні віки було символом багатьох кочових племен, та його використання у Велекому гербі району відображає факт входження сучасної території Красноградщини до кіммерійської потім скіфської, сарматської, пізніше половецької держав, а потім до Вольностей Війська Запорізького.
Жезл Гермеса є ознакою розвинутої торгівлі на території району з давнії часів, завдяки проходженню торгового «Муравського шляху».
Зображення чотирнадцяти восьмипроміневих золотих зірок є ознакою об’єднаних територіальних громад та їх кількість співподдає з сумарною кількістю сільських та міської рад Красноградського району.
Напис «1731» з правої сторони на срібній стрічці (зліва від глядача) – відображає рік заснування адміністративної території з центром у Бєльовській фортеці, яка підпорядковувалась Воєнній колегії.
Напис 1922 з лівої сторони на срібній стрічці (з права від глядача) – відображає рік адміністративної реформи, внаслідок якої було утворено Красноградський район.
ОПИС ТА СИМВОЛІКА ПРАПОРА КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ
![]() |
Прапор територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району, являє собою прямокутне трьохкольорове полотнище із співвідношенням сторін 2:3. Прапор району створений з урахуванням історичної традиції. Кольори і розташування смуг на прапорі району відтворено у відповідності до прапору Бєльовського полку. У центрі прапора розміщено Малий герб територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району. Від Малого герба по колу відходять 12 рівнопропорційних смуг, вужчі у центрі і ширші по краях, із послідовністю кольорів: білий, червоний, зелений. Кожна кольорова смуга відділена одна від іншої золотою стрічкою. Пропорції прапора району узгоджені з розмірами Державного прапора України, загальна композиція прапора гармонує з геральдичним рішенням побудови герба району, а кольорові гами прапора з гербовими барвами. |
ШТАНДАРТ ГОЛОВИ КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
ШТАНДАРТ ГОЛОВИ КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ |
![]() |
![]() |
Штандарт голови Красноградської РДА і являє собою синє-жовте полотнище квадратної форми із співвідношенням сторін 1:1. У центрі штандарту розміщено Великий герб територіальних громад міста, сіл та селищКрасноградського району. Загальна композиція штандарта гармонує з геральдичним рішенням побудови Великого герба територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району, а кольорові гами штандарта відповідають барвам державного прапору України. |
Штандарт голови Красноградської районної ради являє собою синє полотнище квадратної форми із співвідношенням сторін 1:1. У центрі штандарту розміщено Великий герб територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району. Загальна композиція штандарта гармонує з геральдичним рішенням побудови Великого герба територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району. |
СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ
золотий (жовтий) – ознака багатства, добробуту, сили, верховенства. срібло (білий) – ознака чистоти, непорочності. зелений – ознака достатку, волі, надії, радості, червоний – ознака великодушності, мужності, відваги, сміливості. синій (блакитний) – ознака вірності, чесності, шляхетності, бездоганності ДЕКІЛЬКА ФАКТІВ З ІСТОРІЇ Перший герб та прапор Красноградщини— герб і прапор Украінського Ландміліцького корпусу і Української оборонної лінії. 26 серпня 1736 року було затверджено символіку Українського Ландміліцького корпусу – «полки повелено строить под знамена с вензелем императрицы».В основі герба використовувався овальний щит із червоним полем і золотим вензелем імператриці Анни Іоанівни, поміщений у центрі картуша однакової форми для польових, гарнізонних і ландміліцьких полків. Картуші відрізнялися один від одного тільки коронами, що їх вінчали: імператорськими, царськими, князівськими, земельними, що символізують історичний статус тієї або іншої території. Також було затверджено прапор Українського Ландміліцького корпусу – полотно зеленого кольору із гербом корпусу по центру.Таким чином, із затвердженням символіки Ландміліцького корпусу, було затверджено перший герб і прапор Красноградського району як адміністративної території Української оборонної лінії. У 1736 році територія Української лінії з адміністративним центром у місті – фортеці Бєльовська розкинулася від місця впадання ріки Орель у ріку Дніпро до Сіверського Дінця, проходила західними й північними берегами рік Орель, Берестова, Берека і складалася з 22 слобод, 16 фортець і 49 редутів. Другий герб Красноградщини — герб Донецького пікінерського полку. У 1776 році для Донецького пікінерського полку було затверджено герб: блакитний щит, поділений надвоє білою смугою, що символізувала ріку. У верхній частині щита були зображені навхрест лежачі шабля й спис, а в нижній частині – гроно червоного винограду із зеленим листям. З 11 червня 1764 року Донецький пікінерський полк займав територію від Бєльовської фортеці (Красноград) до фортеці Святого Петра (Ізюм) – всього десять фортець зі штабом у місті-фортеці Бєльовська. 10 серпня 1764 року до Донецького пікінерського полку увійшли 5 козацьких сотень: Китайгородська, Маяцька, Орельська, Царичанська, Нехворощанська. Герб Донецького пікінерського полку змінив герб Ландміліцького корпусу і став другим гербом адміністративної території сучасного Красноградського району. Третій герб Красноградщини – герб міста Костянтинограда, повітового адміністративного центру. 7 березня 1842 року імператорським указом було затверджено герб міста Костянтинограда – адміністративного центру Костянтиноградського повіту, який використовувався у якості територіальної символіки. Поштова марка Костянтиноградського повіту |