Сьогодні ми вшановуємо трагічну дату – 18 травня 1944 року. У цей день радянський тоталітарний режим здійснив один із найбільших злочинів у своїй історії – примусову масову депортацію всього кримськотатарського народу з їхньої історичної батьківщини – Криму. Без суду, без права на захист і без елементарної гуманності сотні тисяч людей були вирвані зі своїх домівок. У дорозі та вигнанні загинули десятки тисяч, цілі покоління зростали в умовах зневаги до своєї ідентичності, мови, релігії.
Та народ вистояв. Кримські татари пережили цю катастрофу – і відродилися. Їхнє тріумфальне повернення до Криму наприкінці 1980-х стало прикладом незламного духу.
Ми згадуємо героїв національного руху, зокрема Мустафу Джемілєва, який провів 15 років у радянських таборах лише за те, що говорив правду про депортацію. Саме такі постаті стали моральним орієнтиром для всього світу.
Кримськотатарська спільнота відновила Курултай, Меджліс, школи, ЗМІ, культуру. Вони знову стали господарями на рідній землі.
Але нова трагедія прийшла у 2014 році з російською окупацією. Сьогодні кримські татари знову зазнають репресій, обшуків, арештів і залякувань. Заборонено діяльність Меджлісу. Понад сотню кримських татар ув’язнено за політичними мотивами. Заборонено навіть згадувати про 18 травня на публічному рівні.
Ми повинні говорити правду про ці злочини, боротися з фальсифікацією історії та пам’ятати, що тільки деокупація Криму та відновлення українського суверенітету дадуть змогу кримським татарам, українцям та всім громадянам України жити вільно і гідно на своїй землі.
Вічна шана та пам’ять жертвам геноциду.
Слава незламному кримськотатарському народу. Крим – це Україна!
Начальник Берестинської районної військової адміністрації Володимир ПТИШНИК