Відповідно до ч. 1, 2 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф.
Наголошуємо: працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Шановні роботодавці!
Подбайте про своїх працівників та про їх майбутнє! Не наражайте свій бізнес на штрафи, оформлюйте трудові відносини з найманими працівниками належним чином! Використання незадекларованої праці – грубе порушення чинного законодавства.
Шановні наймані працівники!
Укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають вас у разі порушення роботодавцем трудових прав, а саме: затримання виплати заробітної плати, відмови оплатити за виконану роботу, не додержання інших зобов’язань.
Неоформленого працівника роботодавець позбавляє права на основну та додаткову відпустки, оплату лікарняного, дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, допомогу по безробіттю, гарантії на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві тощо. При цьому офіційно не працевлаштований працівник втрачає трудовий стаж. Відтак, такі громадяни позбавлені соціального захисту при досягненні пенсійного віку.
Керівники підприємств та суб’єкти підприємницької діяльності-фізичні особи повинні своєчасно укладати трудові договори з найманими працівниками, вчасно виплачувати заробітну плату в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.