Як часто ми конфліктуємо з сусідами по будинку? Через автівки, якими запарковане подвір’я. Через собак 
, які псують квітники. Через барбекю, яке іноді влаштовується просто на газоні.
, які псують квітники. Через барбекю, яке іноді влаштовується просто на газоні.Більшості таких сварок можна уникнути, якщо прибудинкова територія має правильне зонування – із визначеними місцями для різних активностей чи, навпаки, відпочинку.
Як зробити міське середовище доступним, безпечним і затишним – для всіх і за будь-яких обставин – розповідає Альбом безбар’єрних рішень https://bbu.org.ua/pershii-rozdil-albomu-bezbar-iernih…. Цей практичний посібник допоможе розібратися не тільки, як має бути, але й наводить приклади небезпечних або проблемних варіантів – із поясненнями, чому саме так робити не варто.
Отже, чи безпечне та доступне подвір’я вашого будинку для усіх мешканців? Давайте перевіримо разом .
Біля будинку багато парканів?
У спробі захистити зелені зони частенько квітники та газони огороджують невисокими парканами. Або ж відмежовують тротуари від автівок бетонними півкулями, металевими стовпчиками чи навіть старими шинами. Це – бар’єрне рішення, яке створює для пішоходів додаткові перешкоди та несе особливу небезпеку для людей з порушеннями зору.
Чи достатньо зелених зон і лавок?
Відсутність дерев, затінку та зручних місць для сидіння зі спинками фактично позбавляє можливості відпочинку людей старшого віку. А коли замість газонів, багаторічних трав або мульчування ще й відкритий ґрунт – ускладнюється пересування людям на кріслах колісних, бо після дощів тротуари миттю вкриваються багнюкою.
Є де безпечно залишити велосипед?
Піднятися додому разом із велосипедом, самокатом чи дитячим візочком – ще той квест, особливо, якщо ліфт у будівлі занадто малий або ж його немає зовсім. Безбар’єрний простір передбачає наявність приміщень біля входу в будинок або ж комор всередині, де такий транспорт можна зберігати.
А що з парковкою для машин?
Щільно запаркована територія біля ґанків, тротуари та газони – це, насамперед, неповага до маломобільних мешканців, які змушені шукати альтернативні маршрути пересування. А для людей з порушеннями зору та дітей – додаткова небезпека, адже вони можуть не помітити перешкоду або вийти на дорогу, оминаючи авто, що суттєво підвищує ризик травм чи наїзду.
Який це будинок? А вулиця?
Відсутність адресних покажчиків – позначення вулиці, номерів будинків, під’їздів та переліку квартир – ускладнює орієнтування на незнайомій локації. Але й самої наявності табличок замало: вони повинні розміщуватися в правильних місцях, з чіткими написами, продубльованими шрифтом Брайля.
Більше про доступність та міське середовище, дружнє до різних людей – у Альбомі безбар’єрних рішень, який створено в межах ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів».
Проєкт реалізовано ГО Безбар’єрність спільно з Міністерство розвитку громад та територій України у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія GIZ Ukraine за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробник Альбому – урбан-бюро Big City Lab.
