Сьогодні ми схиляємо голови в глибокій скорботі за найболючішими втратами України — за невинними дитячими життями, які обірвала жорстока війна.
Агресія росії відібрала у нашої країни майбутнє, знищуючи життя тих, хто тільки починав пізнавати світ. Діти, які мріяли, сміялися, гралися — стали мішенню терору. Деякі навіть не встигли зробити свій перший подих. Це — не просто трагедія. Це злочин, який не має терміну давності.
За одинадцять років війни десятки тисяч українських дітей були поранені, скалічені, вбиті. І кожне загибле дитяче серце — це втрата для всієї нації. Це рана, яка не загоїться ніколи. Цей день — не лише день пам’яті.
Це — наш спільний голос проти зла, проти війни, проти насильства. Це — крик справедливості, звернений до світу.
Ми пам’ятаємо кожного маленького янгола. Ми не забудемо жодного імені, жодної історії. І в ім’я кожної загиблої дитини — ми маємо жити, боротися, тримати стрій.
Закликаю всіх сьогодні зупинитися на мить. Вшанувати хвилиною мовчання кожне невинне життя. Запалити свічку пам’яті. І пообіцяти собі: ми зробимо все, щоб наші діти більше ніколи не ставали жертвами війни.
Світла пам’ять загиблим дітям України. Слава Україні!