Гостра реакція на стрес: як правильно підтримати людину

У «Довіднику безбар’єрності» розповідають, як взаємодіяти з людьми, які мають бойовий досвід.

«Важливо: перед застосуванням цих стратегій пам’ятайте, що торкатись людини можна лише з її дозволу; не можна підходити до ветерана/ветеранки ззаду; не можна робити різких рухів», – застерігають у «Довіднику безбар’єрності».

Людина в ступорі

1. Зігніть людині пальці обох рук і притисніть їх до основи долоні. Великі пальці повинні бути виставлені назовні.
2. Кінчиками своїх великого і вказівного пальців масажуйте людині точки, розташовані над очима рівно посередині між лінією росту волосся і бровами, чітко над зіницями.
3. Долоню вільної руки покладіть на груди людини. Підлаштуйте своє дихання під ритм її дихання.
4. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути і бачити. Тому промовляйте їй на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Необхідно будь-якими засобами викликати реакцію людини.

Безпорадність

1. Поставте людині кілька простих запитань: «Як тебе звуть?»; «Як ти почуваєшся?»; «Хочеш їсти?».
2. Проведіть людину до місця відпочинку, допоможіть їй зручно влаштуватися (обов’язково зняти взуття).
3. Візьміть за руку або покладіть свою руку їй на чоло.
4. Дайте можливість поспати або просто полежати.
5. Якщо немає можливості відпочити, то більше розмовляйте з людиною, залучайте її до будь-якої спільної діяльності (прогулятися, випити чаю або кави, допомогти оточуючим, що потребують допомоги).

Рухове збудження

1. Ізолюйте людину від оточуючих.
2. Масажуйте «позитивні» точки. Говоріть спокійним голосом про її відчуття: «Тобі хочеться щось зробити, щоб це припинилося? Ти хочеш утекти, сховатися від того, що відбувається?».
3. Не сперечайтеся з людиною, не ставте запитань, у розмові уникайте фраз із часткою «не», що стосуються небажаних дій, наприклад: «Не біжи», «Не розмахуй руками», «Не кричи».
4. Пам’ятайте, що людина в такому стані може заподіяти шкоду собі та іншим.
5. Рухове збудження зазвичай триває недовго і може змінитися нервовим тремтінням, плачем, а також агресивною поведінкою.

Агресія

1. Зведіть до мінімуму кількість оточуючих.
2. Дайте людині можливість «випустити пару», наприклад виговоритися або «побити» подушку.
3. Доручіть їй роботу, пов’язану з високим фізичним навантаженням.
4. Демонструйте доброзичливість. Навіть якщо ви не згодні з людиною, не звинувачуйте її, а висловлюйтеся з приводу її дій. Інакше агресивна поведінка буде спрямована на вас. Не можна казати: «Що ж ти за людина!».
5. Намагайтеся «розрядити» обстановку жартами.
6. Агресія може бути «погашена» страхом покарання.
7. Якщо не надати допомоги розлюченій людині, це призведе до небезпечних наслідків: через зниження контролю над своєю поведінкою вона може вдаватися до необдуманих дій, завдати каліцтва собі та іншим.

Страх

1. Покладіть руку людини собі на зап’ястя, щоб вона відчула ваш спокійний пульс. Це буде для неї сигналом: «Я зараз поруч, ти не одна/один!».
2. Дихайте глибоко і рівно. Спонукайте людину дихати в одному ритмі з вами.
3. Якщо людина говорить, слухайте її, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття.
4. Зробіть легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла (частіше трапецієподібних).

Нервове тремтіння

1. Потрібно посилити тремтіння! Спершу необхідно запитати людину, чи їй не холодно. Якщо ні, то запропонувати зняти нервове тремтіння, пояснивши, що ви збираєтеся робити, і отримати на це дозвіл.
2. З дозволу візьміть людину за плечі й сильно, різко потрясіть протягом 10–15 секунд. Продовжуйте розмовляти з нею, інакше вона може сприйняти ваші дії як напад.
3. По завершенню реакції необхідно дати людині можливість відпочити. Бажано покласти її спати.
4. Не можна обіймати людину або притискати її до себе, вкривати чимось теплим, заспокоювати, говорити, щоб вона опанувала себе.

Плач

1. Вкрай важливо підтримати людину на вербальному і тілесному рівнях. Небажано залишати її на самоті. Якщо неможливо надати допомогу, необхідно подбати про те, щоб поруч із нею хтось перебував, бажано, щоб це був хтось близький або знайомий.
2. Бажано використовувати елементарні прийоми тілесно-орієнтованої терапії: встановити фізичний контакт з людиною (з дозволу взяти її за руку; покласти свою руку на плече або спину людини; погладити по голові), це допомагає людині усвідомити, що вона не одна, поруч хтось є, в такі моменти це дуже важливо.
3. Не намагайтеся заспокоїти людину. Дайте їй можливість виплакатися і виговоритися, «виплеснути» з себе горе, страх, образу.
4. Застосовуйте навички активного слухання: періодично промовляйте «угу», «ага», «так», кивайте головою, тобто підтверджуйте, що слухаєте і співчуваєте; повторюйте за людиною уривки фраз, які стосуються почуттів. Головне ваше завдання — вислухати людину і забезпечити можливість «виходу» емоцій. Просто слухайте, але не наполягайте на тому, щоб людина вам усе розповіла, — вона скаже стільки, скільки буде готова висловити. Іноді просто за рахунок активного слухання можна допомогти людині впоратися з горем.
5. Не ставте запитань, не давайте порад. Краще говорити: «Я відчуваю, як усередині вас усе стискається». І не говорити: «Я вас розумію», тому що вам можуть не повірити, бо переживання у всіх різні».

Істерика

1. Видаліть глядачів, створіть спокійну атмосферу. Якщо це безпечно для вас, залишіться з людиною наодинці. Якщо немає можливості вивести її в окреме приміщення, поверніть до себе обличчям, ставши при цьому спиною до стіни. Тим самим ви обмежите зону огляду і зосередите увагу на собі.
2. Несподівано зробіть дію, яка може сильно здивувати. Технічний прийом: у ваших руках пляшка з водою. Людина, що демонструє істеричну реакцію, як правило, не одна, а в оточенні інших осіб. Ви говорите їм: «Підставте швидко свої руки, я наллю вам води». Потім швидко змочіть цій людині обличчя та руки. Це не викликає негативної реакції і, як правило, допомагає.
3. Говоріть із людиною короткими фразами, впевненим спонукальним тоном: «Випий води», «Умийся».
4. Після істерики настає занепад сил. Покладіть людину спати, якщо немає такої можливості, то посадіть і дайте теплого чаю.
5. Слід спостерігати за станом людини, її не можна залишати саму, бо вона може заподіяти шкоду собі або оточуючим.