Яких змін зазнала медична система Харківської області внаслідок повномасштабної війни? Скільки медичних закладів працює в області? Як допомагають українцям, які вимушені змінити місце проживання? Чи вистачає ліків і вакцин, зокрема у прифронтових регіонах та на тимчасово окупованих територіях?
Про це розповів директор Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної військової адміністрації Максим Хаустов.
Про роботу медичних закладів
До початку військових дій в області працювало 58 закладів обласного підпорядкування, 69 міських закладів первинної та вторинної медичної допомоги та 69 районних лікарень.
Станом на сьогодні на підконтрольній Україні території у Харківській області функціонує 164 заклади охорони здоров’я первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, а саме: 47 медичних закладів обласного підпорядкування, 68 міських, 20 центральних районних лікарень, 29 центрів первинної медичної допомоги, амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.
Попри регулярні повітряні тривоги та ризик, що будь-якої миті може “прилетіти”, усі медичні заклади області працюють у звичайному режимі так, як вони працювали до воєнного стану.
58 закладів переміщені з окупованих територій в інші районі області. До прикладу, “первинку” з Борової ми перевезли в Лозову, когось в Близнюки. Сімейні лікарі приймають там людей, які теж переїхали з цих територій.
Сім закладів евакуювали за межі області, зокрема у Дніпропетровську, Львівську та Полтавську область.
Про пошкоджені та зруйновані заклади охорони здоров’я
Наразі пошкоджено 126 обʼєктів охорони здоров’я. Ми розуміємо, що йдеться про різні ступені руйнування. Десь буде достатньо засклити вікна, які повилітали від обстрілів, а десь потрібно буде зробити значно більше роботи.
Є зруйновані медичні заклади, в яких не можна надавати медичну допомогу — до прикладу в Ізюмському, Богодухівському, Харківському районах.
Про лікарів
До війни в закладах охорони здоров’я Харківської області працювало близько 9 тисяч лікарів і майже 16 тис. молодших спеціалістів. На сьогодні в області працює близько 15 тис. медичних працівників.
Можу сказати, що сьогодні в області вистачає лікарів – як сімейних, так і вузьких спеціалістів, молодшого медичного персоналу та ліжок в лікарнях.
Про доступність ліків
Усі медичні заклади та пункти “швидких”, які розташовані на територіях, де відновлюється життя, на цей час забезпечені всіма необхідними ліками. Це стало можливим завдяки відновленню поставок та гуманітарної допомоги від наших європейських партнерів.
Але й під час активних бойових дій робилося все для того, щоб знайти можливість створити такий запас ліків.
Були проблеми з роботою аптечної мережі протягом перших днів, коли звичайні провізори також рятували свої сім’ї та не знали, як вийти на роботу, коли бомблять міста. Однак вони гідно впоралися із цим викликом, і зараз аптеки працюють.
Про доступність вакцин
Зараз є дефіцит окремих ліків, наприклад, антирабічної вакцини від сказу та вакцин проти укусів змій та гадюк, тому що це була російська вакцина. Зараз намагаємось з ЮНІСЕФ та іншими донорами замінити їх європейськими аналогами.
Решта вакцин є в достатній кількості. Від усіх захворювань щеплення здійснюють відповідно до графіка вакцинації.
Про епідеміологічну ситуацію в області
Наразі ми не фіксуємо ніяких спалахів. Але під час війни завжди глобальною проблемою стають інфекційні хвороби, тому потрібно зробити все можливе, щоб запобігти хоча б появі вакцинокерованих інфекційних хвороб.
Усі повинні перевірити свій статус щеплень — і своїх дітей також — та піти і зробити вакцинацію. Бо будуть проблеми і з коронавірусом, і з дифтерією, і з поліомієлітом, і з краснухою та паротитом, і з кором, і з туберкульозом. А від усього цього є дієві вакцини. Цим не потрібно нехтувати. Це буде вкладом кожного в роботу системи охорони здоров’я під час воєнного стану.
Про коронавірус
Якщо про коронавірус та вакцинацію стали менше говорити й писати, це не означає, що вони зникли. Ми бачимо, що ситуація з COVID-19 стабілізувалася і хворих не так багато, як у лютому.
Тут є декілька факторів. Якщо подивитися загальносвітову статистику, то в європейському регіоні також відзначають спад кількості випадків, що пов’язано із сезонністю і з великою кількістю вакцинованих осіб. Ми це питання моніторимо, розуміємо, що нині статистика по коронавірусу не буде достовірною, оскільки у багатьох людей є обмежений доступ до діагностичних процедур і є низка закладів, у яких ускладнене звітування.
З березня підтверджено 1 824 випадків COVID-19.
Щодо вакцинації: добре, що до початку війни біль ніж 50% дорослих було щеплено, нині переважно йдуть робити бустер. Хоча є й ті, хто робить друге або перше щеплення.
Від початку вакцинальної кампанії в області проведено 2 327 306 щеплень. Усього щеплено 1 172 919. Отримали лише одну дозу 76 048 осіб, дві дози – 1 096 871, додаткову дозу – 1 869, бустерну – 556 473.
З коронавірусом ми поки що не прощаємося, люди збираються в підвалах та укриттях, контактують, імунітет від стресу ослаблений, і піддавати себе додатковому ризику не варто. Восени може бути новий спалах.
Про ВПО
У всіх лікарнях для людей, які залишили рідні місця, немає жодних обмежень на отримання медичної допомоги. Хоч від сімейного лікаря, хоч від профільного спеціаліста.
Ви можете підійти в будь-який Центр первинної медико-санітарної допомоги, в поліклініку, в амбулаторію, і вам не мають права відмовити. Тому що є наказ МОЗ. Всім людям, з якими не укладено декларації, має надаватися базовий обсяг медичної допомоги на первинному рівні.
Без декларації лікар має можливість виписати електронний рецепт на “Доступні ліки”, виписати електронне направлення, якщо людині потрібна допомога вужчого спеціаліста.
Планову або екстрену вакцинацію можна зробити (список ЦПМСД або лікарень).
Про медицину на звільнених територіях Харківщини
У селах та містах області, в яких велись активні бойові дії, й там, де заклади охорони здоров’я зазнали значних руйнувань, доступ до медичних послуг або частково або повністю відсутній. Почнемо відновлювати роботу ЦПМСД та амбулаторій в залежності від безпекової ситуації. Також на такі території будуть виїжджати сімейні лікарі та проводити прийоми за допомогою телемедичного обладнання.
У сімейного лікаря буде можливість проконсультуватися або разом з пацієнтом, або самостійно з виділеним фахівцем з обласної або іншої лікарні, провести УЗД, зробити кардіограму тощо.
Наразі ми проводимо навчання сімейних лікарів щодо надання телемедичних консультацій.
Про екстрену допомогу
Бригади екстреної медичної допомоги, ризикуючи своїм життям, продовжують працювати цілодобово і виїжджають на виклики навіть під час комендантської години.
Наразі в місті та області працює 178 бригад, з них 75 в м. Харкові.
Наші машини екстреної медичної допомоги стоять по всьому місту, кожна на свої, так би мовити, позиції. Вони не повертаються на базу, тому доїжджають до пацієнта за 2-3 хвилини, максимум 5 хвилин.
Диспетчер швидкої спілкується з абонентом і ухвалює рішення щодо подальших дій. Якщо є відповідні підстави, він направляє бригаду до пацієнта. Якщо ж таких підстав немає, то консультацію можуть надати телефоном.
Рішення щодо необхідності госпіталізації ухвалює лікар бригади швидкої.
Єдине, коли швидка не може виїхати за викликом, – активні бойові дії. Йдеться про так звану “червону зону”, коли можливість надати медичну допомогу немає через інтенсивні обстріли. Але бувало й таке, що іноді військові не пускали наших медиків на об’єкти, де тривають активні обстріли, але вони все одно прорвалися. Тому я вважаю, що всі наші медики – справжні герої.
Скільки немовлят народилося з початку війни?
За час воєнного стану в області відбулося 2 025 пологів, з них в місті Харків – 938, в районах області – 1 087.