Питання гендерної нерівності вважається важливою проблемою сучасності. Гендерна нерівність – характеристика соціального устрою, згідно з якою різні соціальні групи (чоловіки і жінки) мають стійкі відмінності, що випливають на їх можливості в суспільстві. В сучасному суспільстві одним із головних чинників визначення особистості є вміння оперувати інформацією, значення мають не тільки навички, а також розуміння суспільних відносин, комунікативний досвід й емоційний інтелект. Останнє вміння в силу певних факторів більш властиве жінкам. Враховуючи цей факт, треба зазначити, що саме жінка має більше шансів успіху в різних сферах життя сучасного суспільства.
Так, жінки на сьогоднішній день в розвинених країнах отримали юридичну рівність у всіх сферах життя, і випадки утиску їх прав обумовлені соціальними упередженнями та стереотипами. Чоловікам же доводиться мати справу не тільки з аналогічними стереотипами, але з тим, що сама держава в рамках боротьби з нерівністю жінок здійснює утиск прав чоловіків.
Таким чином, дискримінація чоловіків так само реальна як і дискримінація жінок. За своїм визначенням дискримінаційним є як рівне ставлення до нерівних, так і нерівне ставлення до рівних. Наприклад, розумно і правильно надавати жінкам на період вагітності декретну відпустку. Однак у сфері трудових відносин, сімейного права і т.д. обидві статі мають бути рівні. Відповідно і можливості реалізації прав повинні бути рівними.
Таким чином, доводиться визнати, що в Україні нерівність за ознакою статі – це факт сьогодення. Будь-яка гендерна нерівність породжується, насамперед, на рівні упереджень, і виникає через дефіцит або недостатній розвиток особистої культури, освіти та етичного ставлення до людей взагалі. Але на рівні соціальних структур дискримінація є результатом недоробки правових норм і механізмів захисту. І якщо на рівні законодавства можна досить швидко впровадити стандарти рівності, то на рівні індивідуального і групового сприйняття потрібно застосувати інструменти для змін світогляду в царині гендерної рівності.
Іншою проблемою є нестача професійних навичок та високі соціальні бар’єри. Через суспільні стереотипи та невпевненість у власних силах жінки дуже часто не можуть повністю реалізувати свій потенціал та можливості.
Насправді, жінки формують колосальний потенціал, який можна використати у багатьох сферах життєдіяльності. Збільшення повноважень жінки спричинить розвиток економіки, демократії та суспільства загалом. Щоб досягти успіху у цьому питанні, влада має вжити певну низку заходів, таких як: збільшення ролі жінки в політичному, економічному та соціальному житті суспільства; зрівноваження оплати праці жінок та чоловіків; збільшення кількості шляхів для самореалізації жінки; підвищення престижності робочих місць жінок. За допомогою цих заходів ми зможемо покращити гендерну ситуацію в нашій країні та раціонально використовувати всі наявні трудові ресурси.