Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливі-ших компонентів є вода.
Невідповідність питної води санітарно-мікробіо-логічним вимогам є основною причиною підви-щення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, одна з яких – водно-нітратна метгемоглобінемія.
Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка виникає внаслідок потрапляння нітратів до організму людини через питну поду. Внаслідок зв’язування нітратами гемоглобіну крові, еритроцити втрачають здатність повноцінно переносити кисень до тканин організму, що призводить до їх кисневого голодування , пригнічується активність ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання.
Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопос-тачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному за-брудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домо-володіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто зна-ходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із
захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.
Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді синюшності носо-губного три-кутника, мочок вух, кінчиків пальців рук та ніг, задишки, тахікардії, запаморочення, судом. В дітей, які вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. У екстремальних випадках від-значається слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8 % випадків закінчується смертю.
Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах – чиста, прозо–ра, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком.
Кип’ятіння забрудненої нітратами води збільшує її токсичність!
Для попередження виникненняводно-нітратноїметгемоглобінемії, необхідно:
1.Не використовувати питну воду із колодязів, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники для приготування сумішей в дитячому харчуванні, бажано використовувати бути-льовану воду для приготування дитячих страв.
2.Обережно застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та орга-нічні добрива. Не організовувати зберігання гною, вбиралень, вигрібних ям у радіусі 50 м від колодязів та каптажів.
3.Дотримуватись гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювати стін-ки колодязів, облаштовувати глиняний замок, облаштовувати навіси, кришку). Відповідно до санітарних вимог колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати во-ду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.
4.Забруднену нітратами воду можна використовувати тільки з технічною метою: прання білиз-ни, миття посуду, прибирання та інше.
5.При перших ознаках отруєння негайно звертайтеся за медичною допомогою.