Адаптація законодавства України до законодавства ЄС в сфері охорони праці почалася з прийняття Закону України «Про охорону праці» в редакції 2002 року. Сьогодні процес гармонізації національного законодавства до міжнародних стандартів помітно активізувалось. Зміни, що стосуються правил, стандартів, норм, положень, інструкцій з охорони праці, прописані в Загальнодержавній національній програмі поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 – 2018 рр.
Для впровадження цього підходу потрібно внести доповнення до ст. 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця» Закону «Про охорону праці» та інших законодавчих і нормативно-правових актів стосовно обов’язків роботодавця розробляти і впроваджувати процедури, що забезпечують ідентифікацію небезпек, оцінку професійних ризиків, підготовку і реалізацію заходів щодо зниження професійних ризиків, аналіз їх результативності. Напевно, тільки тоді справа зрушиться з мертвої точки і України зможе мінімізувати втрати здоровя і життя працівників на наших підприємствах.
Упровадження стандарту ОН5А5 18001 передбачає перебудову наявної системи: поступовий перехід від виявлення порушень норм і вимог безпеки праці до недопущення таких порушень. Вимоги стандарту переорієнтують безпеку праці як систему засобів і заходів з управління небезпечними подіями на управління небезпечними ситуаціями, яке дасть змогу запобігти переростанню таких ситуацій у небезпечні події.
Упроваджуючи на підприємстві, яке вже працює, систему управління ГІБП на ґрунті ОН5А5 18001, за основу слід брати вже наявну СУОП, яку, звичайно, слід доповнити вимогами, викладеними в ОН5А5 18001. Основними з них є такі:
управління небезпеками за допомогою реєстру ризиків;
ієрархія заходів з управління ризиками;
усунення не самих правопорушень, а причин їх виникнення;
процесний підхід тощо.
Усі системи менеджменту спрямовані на усунення втрат. Зокрема, ОН5А5 18001 спрямований на недопущення втрати працездатності персоналу, виплату допомоги у разі втрати працездатності, псування устаткування у разі техногенних катастроф тощо. Адже втрати (працездатності персоналу, іміджу, обладнання, сплата штрафів
тощо) виникають саме тоді, коли стаються небезпечні події.
Система реєстру ризиків і оцінки небезпек, прописана в стандарті
ОН5А5 18001, є дуже ефективним механізмом і дає змогу підприємству мінімізувати втрати. Світова практика показала ефективність застосування таких методів прогнозування роботи підприємства. Виявлення та оцінка ризиків є трудомісткою і важкою процедурою, для її проведення потрібні гроші й час. Дуже ефективними допоміжними методами є такі системи, як НА7Ю
(дослідження з розпізнавання ризиків), Иеаг Мі$$ (розпізнавання і запобігання небезпечним діям або ситуаціям до того, як вони призведуть до нещасного випадку), усунення небезпечних ситуацій за допомогою піраміди Хенріха.
Керівники підприємств – прагматичні люди. Вони зацікавлені
у зменшенні втрат, до яких своєю чергою призводять ризики, що реалізувались. Своєчасно передбачати і запобігати збиткам завжди дешевше, ніж ліквідовувати наслідки надзвичайної події. Поступово, але неухильно вітчизняні виробники приходять до того, що їм потрібні практичні рекомендації, моделі для впровадження інструментів з оцінки та мінімізації ризиків.