Перейменували вулицю: чи потрібно подавати повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією
У разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, платник податків повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У повідомлення зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних. При цьому у разі, якщо такі зміни підлягають державній реєстрації, то початком перебігу 10-денного строку є дата державної реєстрації змін.
Відповідно до положень Податкового кодексу процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Порядок звільнення від обкладення ПДВ послуг з охорони здоров’я
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з пп. 197.1.5 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами “а” – “о” пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ).
При цьому пп. 197.1.5 ст. 197 ПКУ не встановлено обмежень щодо категорій осіб, яким надаються медичні послуги закладами охорони здоров’я.
Документ, що підтвердить про непридатну нерухомість
Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.
При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.
Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
Чи застосовується РРО при продажу б/у телефонів?
ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
Водночас норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).
Згідно з Переліком № 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.
При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.
Детальніше у листі ДФС України від 16.05.2017 № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК.
Придбані товари/послуги для модернізації, добудови відображають в Додатку 5
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21), дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Порядком №21 передбачено, що до розділ II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 податкової декларації з ПДВ) включають обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 та 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
У складі декларації подаються передбачені додатки (при заповненні даних у відповідних рядках декларації).
При заповненні рядків 10.1 та/або 10.2 декларації обов’язковим є подання «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі – Додаток 5), що заповнюється в розрізі контрагентів.
Згідно з формою Додатка 5 до податкової декларації з ПДВ у розділі ІІ «Податковий кредит» таблиці 2 зазначаються операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7.
При цьому, у рядку «Усього за звітний період» у тому числі відображаються операції з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.
Таким чином, обсяги придбання товарів/послуг, пов’язані із ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), підлягають відображенню у відповідних рядках розділу ІІ декларації з ПДВ.
При цьому такі суми витрат відображаються і у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розділу ІІ Додатка 5.
Перелік документів підприємця – “загальносистемника” для розміщення на торговому місці
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням РРО відповідно до вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”.
Фізичні особи – підприємці мають забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:
книги обліку доходів та витрат;
книги обліку розрахункових операцій;
виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
ліцензії;
свідоцтво платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).