Першочергові дії у разі настання на виробництві нещасного випадку визначено у пункті 8. Так, про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. Цим же пунктом визначено обов’язки безпосереднього керівника робіт при нещасному випадку. Він повідомляє про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Згідно з пунктом 2 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 липня 2007 року № 370, травми поділяють на дві категорії: тяжкі та легкі. Медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми потерпілого надають на запит роботодавця або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії лікувально-профілактичного закладу, у якому проходить лікування особа, що постраждала, в строк до однієї доби з моменту надходження запиту.
Крім того, згідно з пунктом 9 Порядку лікувально-профілактичний заклад повинен на звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв’язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за відповідною формою підприємству, де працює потерпілий та робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд).
Роботодавець, у відповідності до пункту 10 Порядку, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок у відповідні організації, у тому числі робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Не залежно від отриманої травми потерпілим (легка, тяжка, зі смертельним наслідком), про груповий нещасний випадок, випадку смерті працівника на підприємстві, при зникненні працівника під час виконання ним трудових обов’язків, роботодавець в обов’язковому порядку надсилає у відділення виконавчої дирекції Фонду письмове повідомлення відповідного зразка.
Повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування такого нещасного випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Відповідно до пункту 3-а частини другої статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 № 1105-ХІV роботодавець, як страхувальник, зобов’язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві. Порядок і строки подання цих відомостей визначає Фонд.
Крім того, постановою правління Фонду “Про визначення строку інформування роботодавцем робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві” від 19 червня 2003 № 34 встановлено, що роботодавець протягом доби, але не пізніше строків, визначених Порядком, в установленому порядку інформує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду (відділення Фонду) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві.
За несвоєчасне інформування Фонду про нещасний випадок або професійне захворювання на виробництві роботодавець несе адміністративну відповідальність згідно зі статтею 165-4 КУАП, де встановлено адміністративну відповідальність – штраф від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (136 – 255 грн.), а в разі повторного правопорушення протягом року – від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн.)
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві