Коханий край його не забуває…
Це Кобзівка – маленький його світ.
І знає кожен, що Герої не вмирають.
Їх душі линуть у заслужений політ.
4 роки тому відлетіла в заслужений політ душа Івана Михайловича Гулого – видатної особистості, знаного добродія, передового аграрія, Героя України… Відлетіла навесні, саме в ту пору, коли сіються поля, навкруги зароджується нове життя, тепло і сонце дарують надії та сподівання на майбутні врожаї. Не судилось йому тоді побачити золоту ниву, провести рукою по налитим сонцем колоссям…
Сьогодні на Красноградщині відбувся мітинг з нагоди четвертої річниці від дня смерті цього мудрого керівника, славетного хлібороба й справжнього патріота, пам’ять про якого є всенародною.
Вшанувати світлу пам’ять Івана Михайловича та віддати данину поваги зібрались як ті, кому пощастило бути знайомим з Героєм особисто, працювати з ним – його рідні та близькі, друзі, колеги, так і ті, хто знає аграрія за його добрими справами, нестримною любов’ю до рідної землі, повагою до людей, характером чесного і справедливого господаря.
До присутніх звернувся голова райдержадміністрації, онук знаменитого світоча Красноградщини Євген Третяков, який перейняв від дідуся якості талановитого керівника, справжнього борця за добробут рідного краю та його людей. Він закликав усіх цінувати власний час, щоб встигнути залишити після себе яскравий слід і чесно заслужити людську шану та повагу.
Іван Михайлович Гулий підтвердив, що справжні Герої живуть вічно: в пам’яті народній, у своїх життєвих здобутках і напрацюваннях. Адже навіть після сметрі він продовжує свої добрі справи – його ім’я носить благодійний фонд, що опікується соціально незахищеними верстами населення, підтримує талановиту та обдаровану молодь, одним словом, продовжує справу життя хлібороба, спрямовану на розвиток рідного краю.