Виступ Петра Порошенка на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Шановні пані та панове!
Дорогі високодостойні родини Героїв Небесної Сотні!
Дорогі українці!
Дорогі Герої Небесної Сотні! Я щиро вірю, що вони зараз нас чують.
Ми зібралися тут, на відрізку київської вулиці, де саме в цьому місці історія України назавжди змінилася. На цьому місці велике братство безстрашних людей заплатило найвищу ціну за свободу нашої з вами держави.
Тоді вони не знали, що беззбройними вступають в один з перших боїв за незалежність. Війна, яка триватиме не один рік, забере на небеса ще не одну сотню героїв.
Тоді країна не відала, який же лютий і підступний ворог нам протистоїть. І що постріли снайперів на Майдані були фактично першими пострілами агресора в душу нашої держави. Тоді ми й гадки не мали, що кращим дочкам і синам України ще не раз доведеться приймати нерівний бій.
Але майбутні Герої Небесної Сотні були впевнені, що доля всієї України вирішується на цій вулиці, на цій незахищеній позиції, на цьому маленькому плацдармі, який прострілювався наскрізь – з готелю, з консерваторії, з будинку, що поруч.
На Майдан вони прийшли кожен своїм шляхом з усієї України, з усіх кінців нашої соборної держави. Вони були різні за віком, освітою, життєвим досвідом. Але всі разом вони репрезентували ціле українське суспільство у його єдності і різноманітності.
Шановна високодостойна громадо!
Зараз ми живемо у вже іншій державі. Щодня ми бачимо нових і нових героїв, які звіряють своє життя з подвигом Небесної Сотні.
Революцію гідності продовжують громадяни України із загостреним відчуттям патріотизму.
Революцію гідності продовжує зараз 72-а бригада під Авдіївкою і десятки тисяч контрактників, які свідомо і вільно обрали професію захисника Вітчизни.
Революцію гідності продовжують працівники «Укроборонпрому» на полігоні, де випробовують зараз новий ракетний щит.
Революцію гідності продовжує громадянське суспільство. Сильне й вимогливе як ніколи, воно власні ініціативність, креативність, працьовитість поєднує з роллю сурового і прискіпливого контролера влади.
Зміни й зрушення в різних сферах життя, часом не такі швидкі, як хотілося б, які втілюються різними гілками влади, – це теж продовження Революції гідності.
На початку 70-х років минулого століття одного з лідерів Китаю запитали, як він оцінює Велику французьку революцію. Він відповів приблизно так, як збереглося в переказах очевидців: «Сплило лише 200 років, робити висновки – передчасно». Нам з вами і поготів зарано збирати висновки, а тим більше песимістичні, про нашу Революцію гідності. Започатковані нею процеси – ще у повному розпалі, і я переконаний в оптимістичному їхньому завершенні. Мине ще не один рік змін, але, впевнений, настане той день, коли навіть Фома Невіруючий побачить і повірить, наскільки ж змінилися на краще наша з вами держава внаслідок тих подій, які сталися наприкінці 2013 – початку 2014-го років.
Ми хочемо зберегти в національній пам’яті ті події, які нагадуватимуть прийдешнім поколінням про ціну здобутої для них свободи.
Тому увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні та подій Революції гідності – питання державної ваги. Спорудження Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні як місця національної пам’яті – наше всенародне завдання. Минулого року я висловив наше спільне переконання, що меморіальний комплекс має бути розташований тільки за адресою: алея Героїв Небесної Сотні. Я в цьому абсолютно переконаний.
Фактично місце, на якому ми зараз знаходимось, уже стало святим для кожного українця. Воно перетворилося на місце справжнього паломництва. Всім очевидно, що ця земля належить Небесній Сотні, – за вищим, небесним правом. Але, щоб, нарешті, розрубати цей «гордіїв вузол», який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку, я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Нарешті питання вибору найкращого проекту і будівництва меморіалу переходить у практичну площину. Надалі нам необхідне об’єднання зусиль суспільства і влади для якнайшвидшого проведення міжнародного конкурсу, розробки проекту та початку й завершення будівництва.
Вважаю, що найближчим часом має бути створений фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників.
Закликаю всіх, кому дорога пам’ять про подвиг Небесної Сотні, долучатися до цієї справи.
Я свідомий того, що найкращим пам’ятником Героям Небесної Сотні стане нова Україна, яку ми з вами будуємо, і його спорудження все ще потребує титанічних зусиль.
Але беззаперечно потрібне місце, куди мільйони українців зможуть приходити, щоб вклонитися пам’яті тих, з чийого подвигу ця нова Україна починалася. Тих, хто довів, що слова, наміри і декларації стають цінностями, якщо люди готові віддати за них життя.
Слава Героям Небесної Сотні!
Слава Україні!