Обов’язок повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків

У ст.51 Конституції України закріплено обов’язок повнолітньої дитини піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сімейний кодекс передбачає, що повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а також зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Підставою виникнення аліментного зобов’язання між повнолітніми дітьми та їх батьками щодо їх утримання є склад юридичних фактів. Це походження дітей; родинний зв’язок батьків і дітей; непрацездатність батьків (непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи з інвалідністю). Потреба батьків у матеріальній допомозі полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсій або через її низький рівень, а також у зв’язку з відсутністю інших джерел для існування. Обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей.

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. Під ухиленням батьків від виконання своїх батьківських обов’язків мається на увазі, що вони не піклувались про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечували необхідного харчування, медичного лікування, догляду, що негативно вплинуло на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкувалися з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надавали дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяли засвоєння нею загальнопризнаних форм моралі, не виявляли інтересів до її внутрішнього світу, не створювали умов для отримання нею освіти.

Постає питання, як звернутись до суду з позовом. Позовна заява про стягнення аліментів подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів  у порядку цивільного судочинства за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача. Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного/ кількох з дітей або до всіх дітей разом. За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, це передбачено ст.5 Закону України «Про судовий збір». До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад: документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо); довідка про склад сім’ї; довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків.

За більш детальною інформацією та необхідною консультацією або роз’ясненням, Ви можете звертатися до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул.Бєльовська,90,3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800 21 31 03.