Харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує

За даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. Водночас Україна посідає 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу. 

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнав юридично це поняття в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.

Булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають в психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Булінг відбувається безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях, або за межами такого закладу, але під час заходів, передбачених освітньою програмою, а також дорогою до школи, або зі школи. Учасниками освітнього процесу є учні, студенти, вихованці, курсанти, викладачі, вчителі, керівництво закладу освіти, а також батьки. Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування – це тривалі, повторювані дії, а одиночна сутичка булінгом не може вважатися.

Ознаки булінгу: повторюваність(системність); наявність сторін «агресор-потерпілий-свідок» у діянні; наслідки для постраждалого у вигляді фізичної або психологічної шкоди.

Правовий механізм протидії булінгу: батьки жертви булінгу чи інші учасники освітнього процесу, які стали свідками булінгу звертаються з заявою на ім’я керівника навчального закладу, керівник невідкладно видає рішення про проведення розслідування цього випадку, наказом створює комісію з розгляду випадків булінгу та скликає засідання такої комісії. Задача комісії- визначитися булінг  це був чи одноразовий конфлікт чи сварка. Якщо комісія визнала, що це був булінг, керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції та Службу у справах дітей.

Відповідальність:

– булінг(цькування) – штраф до 1700 грн. або громадські роботи до 40 годин;

– такі діяння, вчинені повторно протягом року або групою осіб – штраф  до 3400 грн. або громадські роботи до 60 годин;

– якщо булінг(цькування) вчинить дитина до 16 років – відповідатимуть  його батьки або особи, що їх заміняють;

– якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування – штраф до 1700 грн. або виправні роботи.

На сьогоднішній день українськими судами вже розглянуті сотні справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу.

Якщо Ваша дитина стала учасником булінгу, або ви працюєте в закладі освіти та щодня стикаєтесь з подібними випадками та не знаєте, як це правильно зупинити та попередити, то можете скористатися телефонами довіри. Національна дитяча гаряча лінія – 116 111 та 0 800 500 225; Національна поліція України – 102; Безоплатна правова допомога – 0 800 213 103

Для отримання більш детальної консультації звертайтесь до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул.Бєльовська,90, 3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29.