Шляхи покращення роботи з охорони праці

Травми – єдине, що не можна запланувати в господарській діяльності, і тому особливо боляче усвідомлювати, що більшість випадків є наслідком порушень правил безпеки виконавцями робіт, низької вимогливості до них з боку керівництва.

Без сумніву, створення безпечних умов праці – проблема комплексна, і без належного матеріально-технічного забезпечення, спеціальних приладів контролю, систем проти аварійного захисту повною мірою її не розв’язати. Але є багато можливостей, щоб  уберегти людину від загибелі чи каліцтва.

Все залежить від того як налагоджена  робота з людьми на підприємстві – глибокої, щоденної профілактичної діяльності, системної вимогливості і контролю. Корінь зла, передусім, у самому ставленні роботодавців до охорони праці. А проявляється це, як тільки робітник  вперше переступив поріг підприємства.

Нерідко формально проведений вступний і первинний  інструктаж стає першою зарубкою у свідомості працівника, що охорона праці, хоч річ і необхідна, але не настільки потрібна, щоб нею забивати собі голову. А коли ж керівник ще й проходить мимо, не звертаючи увагу на те, що робота виконується з грубим порушенням правил безпеки, тоді до біди один крок.

У зв’язку з цим необхідно вимагати від роботодавців розроблення та реалізації на кожному підприємстві ефективної системи управління охороною праці, вжиття конкретних заходів, спрямованих на оновлення знань працівників норм і правил техніки безпеки, підвищення рівня вимогливості та контролю за безпечним веденням робіт, підвищення ролі бригадирів, майстрів, кожного інженерно-технічного працівника, яку вони мають відігравати в організації праці без травм і аварій.

Необхідно добитись, щоб повсюдно роботодавці на охорону праці щороку виділяли кошти, скрізь де працює понад 50 чоловік, має бути штатний інженер з охорони праці. Якщо ж працівників менше півсотні, обов’язково повинен бути досвідчений фахівець, котрий виконував би обов’язки інженера з охорони праці за сумісництвом. А якщо менше двадцяти працюючих – слід наймати спеціаліста за кооперацією з іншими такими ж виробництвами.