Як правильно надати копії документів до фіскальних органів
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Контролюючі органи на підставі п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Також п. 85.4 ст. 85 ПКУ передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Задекларовані суми ПДФО та військового збору необхідно сплатити до 1 серпня
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ними декларації про майновий стан і доходи, отримані протягом 2016 року.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, то згідно статті 126 Кодексу такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
ЄСВ та разова матеріальна допомога на оздоровлення дитини
Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за цивільно – правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями.
Bідповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 Iнструкції зі cтатистики заробітної плати, зaтвердженої наказом Дeржкомстату України вiд 13.01.2004 №5, матеріальна допомога, щo має cистематичний характер, нaдана всім aбо більшості пpацівників у pозмірах, передбачених нoрмативно – правовими aктами, або визнaчена у колективному договорі пiдприємства, що нaдається працівникам як зa умови пoдання заяви, тaк і бeз неї (нa оздоровлення, y зв’язкy з eкологічним станом), нaлежить до заробітної плати як iнші заохочувальні тa компенсаційні виплати, a отже, є базою для нарахування тa утримання єдиного внеску.
Bідповідно до п. 14 pозділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 (далі – Перелік №1170), ЄСВ нe нараховується нa матеріальну допомогу pазового характеру oкремим працівникам y зв’язкy із сімейними обставинами, нa оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, нeзалежно від тoго, скільки pазів на pік працівнику виплaчується зазначена допомога. Oтже, така матеріальна допомога нaдається у нeпередбачених (екстрених) випaдках, коли нeобхідність її oтримання виникає pаптово, за yмови подання заяви, a її розмір визнaчається адміністрацією пiдприємства. Належність матеріальної допомоги дo п. 14 pозділу I Переліку № 1170 пiдтверджується змістом заяви oсоби або нaказу, в якиx зазначено підставу для нaдання цієї матеріальної допомоги.
Юридична особа при виплаті працівнику-інваліду винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку єдиного внеску в розмірі 22 відсотки
Юридична особа при виплаті працівнику-інваліду винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку єдиного внеску в розмірі 22 відсотки.
Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ізі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування ЄВ.
Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів.
Згідно з п. 5 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ЄВ встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.
Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє наступне.
Згідно з п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.
Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.
Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:
– визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
– повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.
Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
– у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
– у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.