Аналіз причин нещасних випадків

Аналізуючи причини нещас­них випадків на виробництві за ми­нулі роки, дуже прикро усвідомлю­вати, що більшості з них можна бу­ло б уникнути, якщо вчасно прово­дити профілактичну роботу.

Необхідно зрозуміти, що про­філактика ефективна тільки в тих випадках, ко­ли вона проводиться системно із застосуванням нових напрацювань у цій сфері.

Роз’яснювальну роботу серед працівників слід проводити щодня з урахуванням особливос­тей кожного робочого місця. Чим раніше пра­цівник усвідомить і розпізнає назрілу виробничу небезпеку – тим безпечнішими стануть умови його роботи, а це і є ключовим чинником профілактики виробничого травматизму. Досвід вияв­лення та розпізнання працівниками небезпечних ситуацій – одна з найголовніших умов профілак­тики виробничого травматизму.

Боротьбу з травмуванням слід розпочинати з організаційних заходів. При постанові цілей і завдань кожного окремого виробництва слід звернути особливу увагу на можливість виникнення небезпечних ситуацій. Тома актуальним стає якісне проведення адміністрацією підприємства контролю за станом охорони праці. Служба охорони праці підприємства повинна працювати в наступних пріоритетних напрямках діяльності з профілактики виробничого травматизму:

  • виявлення можливостей виникнення не­безпечних ситуацій на виробництві, їх профілак­тика, ознайомлення працюючих із методами їх запобігання і ліквідації;
  • проведення інформаційно-роз’яснюваль­ної роботи з усвідомленням працівниками сут­ності, умов і причин виникнення небезпечних ситуацій на виробництві, застосування заходів адміністративного і матеріального впливу до по­рушників правил безпеки на виробництві;
  • постійне навчання робітників і керівників всіх рівнів правилам безпечного проведення робіт, вмінню чітко й вчасно розпізнати мож­ливість виникнення небезпечних ситуацій;
  • розроблення і впровадження заходів для унеможливлення випадків, що сталися;
  • впровадження у виробництві передових методів профілактики травматизму та профзах­ворювань.

Практика засвідчує, що запобігати виробни­чому травматизму, як явищу – можливо, реалізо­вуючи всі перераховані заходи. Для цього не­обхідно використовувати можливості комплекс­ного підходу, а саме: техніки і технології вироб­ництва; системи організації й управління вироб­ництвом; медицини праці (виробнича санітарія); економіки вироб­ництва (економіка охорони праці); чинної зако­нодавчої бази з охорони праці.

Важливе значення має проведення науково- технічних досліджень з вдосконалення техно­логічних процесів, впровадження сучасного тех­нологічного устаткування.

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на вироб­ництві та професійних захворювань України проведено аналіз причин та обставин нещасних випадків на виробництві, які свідчать про на­явність серйозних недоліків в організації функ­ціонування системи управління охороною праці, а саме: працівники підприємств не навчені без­печним прийомам робіт, не проінструктовані, не забезпечені спецодягом і засобами індивідуаль­ного захисту; роботодавцями не виконуються вимоги статті 19 Закону України «Про охорону праці» щодо виділення коштів на охорону праці; умови праці на робочих місцях не відповідають установленим нормам. В результаті залишають­ся невиконаними комплексні заходи щодо дося­гнення встановлених нормативів з охорони праці. Тобто, ступінь ризику отримати виробни­чу травму або професійне захворювання зали­шається дуже високим.

Разом з тим, у штаті деяких підприємств взагалі відсутні служби охорони праці (або від­повідальні особи з питань охорони праці). Особ­ливо це характерно для невеликих господарств із невеликою кількістю працівників.

Часто на виконання вимог контролюючих ор­ганів роботодавець призначає працівника, що ви­конує функції працівника служби охорони праці, але при цьому не звертає уваги на кваліфікацію і професійну підготовку цього працівника. Звідси випливає чистий формалізм при проведенні ін­структажів, навчанні, підготовці внутрішніх нор­мативних документів з охорони праці тощо.

Щоб уникнути трагедій і каліцтва людей, не потрібно значних економічних витрат, достат­німи є вчасні заходи контролю з боку адміністра­тивно-технічних працівників підприємств за до­триманням виконавцями робіт вимог безпеки, підвищенням дисципліни на виробництві, при­веденням у відповідність до вимог нормативних актів організації нав­чання та перевірки знань з охорони праці. Законом України «Про охо­рону праці» передбачено, що робо­тодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці відпо­відно до нормативно-правових ак­тів, а також забезпечити додержан­ня вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.